20 жовтня відмічаємо Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози.
Рак молочної залози (РМЗ) залишається одним із найпоширеніших злоякісних новоутворень у жінок. У загальній структурі онкологічної захворюваності РМЗ посідає друге місце після раку легень, а серед жінок – перше.
Незважаючи на суттєвий прогрес у системному та локальному лікуванні, стадія захворювання на момент встановлення діагнозу залишається одним із основних факторів, що визначають прогноз. Саме тому раннє виявлення РМЗ є одним із ключових напрямів сучасної онкології.
Мамографія як основний метод скринінгу. Мамографія залишається основним методом популяційного скринінгу РМЗ, для якого продемонстровано можливість виявлення пухлин на доклінічному етапі. У жінок середнього ризику віком 25-39 років рутинна скринінгова мамографія не проводиться.
Періодичність мамографічного скринінгу дещо відрізняється залежно від рекомендацій. Відповідно до чинних українських клінічних настанов, жінкам із середнім ризиком розвитку раку молочної залози у віці 50-69 років рекомендовано проходити мамографію один раз на 2 роки.
За наявності факторів ризику рекомендовано проходити мамографію з 40 років один раз на 2 роки.
Окремого підходу потребують жінки з підвищеним спадковим або розрахунковим ризиком. Зокрема, для жінок із підвищеним ризиком раку молочної залози, визначеним переважно на основі сімейного анамнезу, передбачає більш інтенсивну програму спостереження, яка включає щорічну МРТ молочних залоз та щорічну мамографію.
Ультразвукове дослідження: скринінг чи метод додаткової діагностики?
Ультразвукове дослідження молочних залоз має високу клінічну цінність, однак його місце в алгоритмі ранньої діагностики необхідно чітко відмежовувати від мамографічного скринінгу.
Рутинне щорічне УЗД усім безсимптомним жінкам молодого віку не є стандартною скринінговою рекомендацією.
УЗД застосовується насамперед як діагностичний або додатковий метод: при пальпованому утворенні, для уточнення характеру змін, виявлених іншими методами візуалізації, диференціації кістозних та солідних утворень, оцінки регіонарних лімфатичних вузлів, а також у низці клінічних ситуацій у молодих жінок.
Самообстеження молочних залоз
Пальпаторне обстеження кожного місяця, не розглядається як самостійний метод скринінгу, рекомендавано як для жінок 25-39 років, так і після 40 років. Регулярний самоогляд може сприяти кращому розумінню індивідуальної норми. Однак його слід позиціонувати як елемент онкологічної настороженості, а не як альтернативу мамографії або лікарському огляду.
Принципово важливо розмежовувати скринінг та діагностику. Скринінг проводиться у безсимптомних осіб. Поява клінічного симптому переводить пацієнтку в діагностичний алгоритм, тому очікування наступної планової мамографії в такій ситуації є неправильною тактикою.
Мамографія залишається основним методом популяційного скринінгу, тоді як УЗД та МРТ мають чітко визначене місце як додаткові методи залежно від клінічної ситуації, щільності тканини молочних залоз та індивідуального ризику.
Не менш важливо правильно трактувати роль самообстеження. У сучасній концепції воно не повинно протиставлятися інструментальному скринінгу або створювати хибне відчуття безпеки після «нормальної» пальпації.
Його основне завдання полягає у формуванні здатності жінки знати звичний стан своїх молочних залоз, розпізнати появу нової зміни та своєчасно звернутися за медичною допомогою.
Таким чином, рання діагностика РМЗ – це не окреме дослідження і не одноразова профілактична процедура. Це послідовна система, яка поєднує оцінку ризику, доказовий скринінг, клінічну настороженість та своєчасну діагностику симптомних змін.
Національна служба здоров’я України (НСЗУ) покриває мамографію та онкологічну допомогу за електронним направленням лікарів. Детальну інформацію про медичні послуги можна отримати за телефоном контакт-центру НСЗУ 16-77.
