COVID - 19 ( точка зору лікаря ЗПСМ )
COVID - 19 ( точка зору лікаря ЗПСМ )
Кузнєцова Софія Володимирівна, лікар ЗПСМ першої категорії

COVID – 19 – це хвороба, що викликається вірусом респіраторної групи та проявляється низкою симптомів. Причому, якщо брати період спостереження за такими хворими з початку пандемії в Україні, вражає велике різноманіття її прояву. Від цієї хвороби потерпає багато органів та систем.
Що стосується нашого міста, то картина така: поодинокі випадки траплялись з квітня по серпень, а починаючи з вересня спостергіається різке зростання випадків захворюваності. За період реєстрації хвороби (з березня по теперішній час) у Синельниківський ВЛД надано екстренних повідомлень про захворювання на COVID – 19, підтверджених методом ПЛР, біля 900. Щомісяця в стаціонарі Синельниківської ЦМЛ лікується приблизно 100 осіб із ускладненнями COVID – 19 (пневмонії середньотяжкого та важкого перебігу).

Медична допомога в місті Синельникове з приводу захворювання на COVID – 19 організована таким чином:
первинний рівень — це надання первинної медичної допомоги в амбулаторіях ЗПСМ КНП «Синельниківський ЦПМСД СМР». Пацієнт із клінічними проявами може звернутись за медичною допомогою до лікаря ЗПСМ (у якому режимі буде надаватися допомога вирішується з сімейним лікарем, який буде обирати тактику ведення пацієнта).
вторинний рівень — це надання медичної допомоги населенню міста в КНП «Синельниківська ЦМЛ», де в наявності є відділення для пацієнтів з середньотяжким перебігом захворювання та реанімаційне відділення для важкохворих.

Хвороба може проявлятись наступними симптомами:

⦁ респіраторний: сухість та дертя у носо-, рото- глотці, сухий кашель з невеликим виділенням мокротинння; підвищення температури тіла; втрата нюху та смаку; задишка; дискомфорт у грудній клітці при кашлі, глибокому вдосі;
⦁ інтоксикаційний: головний біль, блювання, діарея, лихоманка, біль у м’язах;
⦁ астенічний: швидка втома, виражена слабкість.

Вірус може вражати одну або декілька органів та систем із відповідними клінічними проявами:

⦁ дихальна система: бронхіт, пневмонія (типова вірусна це — двобічна, полісегментарна; зона ураження варіює від 1% до 50% та більше);
⦁ серцево-судинна систмема: провокує виникнення інфарктів міокарду, інсультів внаслідок підвищення згортання крові та утворення тромбів та виникнення системного запального процесу в судинах; підвищення артеріального тиску; порушення серцевого ритму; болі у серці;
⦁ аутоімунні прояви: як наслідок бурного реагування імунної системи людини (так званий цитокіновий штурм). Це пов’язано з утворенням медіаторів запалення в надмірній кількості та збоченням самих імунних реакцій в організмі. Грубо кажучи, коли захисна система людини виробляє антитіла не тільки проти вірусу, а й проти себе (бо вона перестає розпізнавати, хто свій, а хто чужий, та нищить всіх підряд). Є органи, що мають підвищену чутливість до дії аутоімунних антитіл (так звані, органи-мішені). Це – судини, суглоби, сітківка очей, нирки, серце, інтерстиціальна тканина легень. І будь-який орган, та й не один, може бути пошкодженим своїми ж антитілами; відповідно буде й різноманітна клініка;
⦁ неврологіна система: когнітивні прояви (порушення пам’яті, концентрації уваги, орієнтації, втрата критики до свого стану); парези та паралічі кінцівок; ураження черепно-мозкових нервів (порушення ковтання, розмови, відкривання очей, рота тощо); енцефаліти; ураження периферичної нервової системи (порушення ходи, чутливості кінцівок тощо).

Зрозуміло, що під час пандемії, скоріш за все, перехворіє кожен. За статистикою, до 70% переносять хворобу у легкій або середньотяжкій формі без суттєвих наслідків для організму. Але до 30% осіб – з факторами ризику розвитку ускладень.

Хто у групі ризику?

  • особи від 60 років та старше;
  • люди із хронічними хворобами (особливо в стадії суб- та декомпенсації);
  • особи із ожирінням (за даними американських досліджень, надмірна кількість жирової тканини є фактором постійного хронічного запалення, що може приводити до аутоімунних проявів під час хвороби);
  • жінки за рахунок особливостей імунної відповіді на хворобу (схильність до аутоімунних проявів).

Особливості перебігу:

  • Чим менше клінічних проявів, тим легший перебіг та кращий прогноз. Також чим менше симптоми інтоксикації, тим сприятливіше для одужання.
  • Хвороба триває досить довгий період часу: при появі клініки, через 5 – 7 днів може настати період покращення. Але! Розслаблятись не можна, тому що друга хвиля клініки виникає на 10-14-й день хвороби. А сама хвороба триває від 14 до 21 дні в середньому (поки вірус не виведеться та не сформуються захисні антитіла). Тому раджу прислухатись до свого організму, і якщо щось не подобається (виражена слабкість, порушення роботи серця, дискомфорт з боку дихальної та інших систем, задишка, підвищення температура тіла), треба звернутись за меддопомогою для подальшого обстеження та лікування.
  • Захисний імунітет формується не раніше 2-3-х тижнів після перенесення хвороби та триває мінімум 6 місяців, а потім може знижуватись рівень захисних антитіл. Але навіть при можливій повторній зустрічі з вірусом наш імунітет їх пам’ятає та здолає досить легко.

Подальші рекомендації реконвалесцентам та профілактика ускладнень:

  • збалансоване раціональне харчування (обов’язково білки: нежирне м’ясо свинини, яловичина, курка, індиче м’ясо, молочні продукти, риба, яйца, квасоля, горох, сочевиця, горіхи; клітковина: овочі, фрукти, хліб, каші; помірна кількість жирів, овочі та фрукти: буряк, яблука, морква, гарбуз, квашена капуста цитрусові), каші з цільнозерновими злаками (перлова, гречка, пшоно);
  • вживання рідини в достатній кількості (30 мл на 1 кг маси тіла);
  • прийом препаратів загальнозмічнюючих, антиоксидантів, гепатопротекторів, протизапальних тощо. Але самолікуванням не займайтесь, краще звернутись до лікаря. Тому що ми всі різні, потрібно підбирати терапію з урахуванням індивідуальних особливостей організму та стану його здоров’я;
  • дотримання особистої гігієни (миття рук після відвідування громадських місць, туалету);
  • носіння захисної індивідуальної маски при знаходженні в громадських місцях);
  • дотримання дистанції не менше 1 метра при контакті з людьми;
  • провітрювання та вологе прибирання приміщень, використання індивідуальних гігієнічних засобів (рушники, посуд, бритва тощо);
  • вакцинація – це непоганий вихід. За даними британських вчених, навіть коли людина вже перехворіла, то вакцинація через півроку після перенесеного захворювання не буде зайвою, а тільки зміцнить захисний імунітет. А якщо не хворіла, то після вакцинації у разі хвороби зменшується ризик виникнення ускладнень.

Така от загадкова хвороба, не скільки респіраторна, скільки системна, з ураженням декількох органів. Можна сказати, випробування організму на міцність. З таким людство не стикалось; тому наразі у всьому світі йде вивчення, аналіз, динамічне спостереження та накопичення досвіду.

Так що розслаблятись ще зарано. Боротьба триває….